Хотіла б я піснею стати (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка

Хотіла б я піснею стати



У сюю хвилину ясну.



Щоб вільно по світі літати,



Щоб вітер розносив луну.







Щоб геть аж під яснії зорі



Полинути співом дзвінким,



Упасти на хвилі прозорі,



Буяти над морем хибким.







Лунали б тоді мої мрії



І щастя моє таємне,



Ясніші, ніж зорі яснії,



Гучніші, ніж море гучне.







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Леся Українка, слабосила, хвора жінка, мала могутню зброю — по етичне слово. Та ще — багату уяву, палке серце. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, космос. їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, "щастя… таємне", яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 4 з 5 )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: