Енгармонійне – Павло Тичина

ЕНГАРМОНІЙНЕ

ТУМАН

Над болотом пряде молоком…

Чорний ворон замисливсь.

Сизий ворон задумавсь.

Очі виклював. Бог зна кому.

А від сходу мечами йде гнів!..

Чорний ворон враз кинувсь.

Сизий ворон схопився.

Очі виклював. Бог зна кому.

ЕНГАРМОНІЙНЕ

СОНЦЕ

Десь клюють та й райські птиці

Вино-зелено.

Розпрозорились озера!..

Тінь. Давно.

Косарі кують до сходу.

Полум’я квіток!

Перса дівчини спросоння:

Син… синок…

ЕНГАРМОНІЙНЕ

ВІТЕР

Птах — ріка — зелена вика —

Ритми соняшника.

День біжить, дзвенить-сміється,

Перегулюється!

Над житами — йде з медами —

Хилить келехами.

День біжить, дзвенить-сміється,

Перегулюється!

ЕНГАРМОНІЙНЕ

ДОЩ

А на воді в чиїсь руці

Гадюки пнуться… Сон. До дна.

Вийнув, дихнув, сипнув пшона —

І заскакали горобці!..

— Тікай! — шепнуло в береги.

— Лягай… — хитнуло смолки.

Спустила хмарка на луги

Мережані подолки.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: